Реклама як управління цільовою аудиторією
Частина третя
Це, властиво, коли певна структура відсутня і управління здійснюється через створення певних умов, атмосфери, яка й спонукає об’єкт управління рухатися до поставленої мети.
Зрештою, безструктурне управління яскраво ілюструє така історія:
Зрештою, безструктурне управління яскраво ілюструє така історія:
“
Якось в антикварну лавку зайшов покупець. І перше, що він побачив, так це кота, котрий, не може бути — покупець не вірив своїм очам — пив молоко з невеличкої старовинної і дуже рідкісної чаші.
— Тутанхамон, IV-е сторіччя до нашої ери, — одразу визначив цінність цього раритету покупець і для годиться пішов оглядати інші предмети старовини.
За деякий час, вже прощаючись, він принагідно глянув на кота, який досі продовжував пити молоко з безцінної чаші та сказав антиквару:
— Шановний, а може продасте мені кота?
— З якого це дива? — здивувався господар.
— Розумієте, я самотня людина. Й інколи хочеться, особливо довгими зимовими вечорами, щоб поряд була бодай якась жива істота, — пояснив покупець, — А цей кіт припав мені до серця. Такий красень.
— На жаль, шановний, — відмовив антиквар, — Цей кіт улюбленець усієї нашої родини. Без нього і сім’я наша не сім’я.
— А якщо я заплачу 75 доларів? — запропонував чоловік.
— Та ні, — махнув рукою господар, — Ми до нього дуже звикли.
— 100, — підняв ціну покупець.
— А що я скажу дітям? — натомість запитав антиквар, — Вони будуть ридати і довго сумувати, а їхні сльози, викликані не мною, а кимсь іншим, крають моє серце, наче гострий ніж.
— 150, — не вгавав покупець.
— До того ж моя дружина розпиляє мене на тисячу шматків, — відповів на це антиквар і додав, — Причому двічі: спочатку за те, що продав кота, а потім за те, що образив дітей.
— 250 баксів, — знову підняв ціну покупець і продовжив наполягати, — За такі гроші ви купите з десяток котів. Та ще й ощасливите мене. Адже я такий самотній і вже майже звик до цього красеня, — покупець поглянув закоханим поглядом на кота, котрий на той час вже закінчив з молоком і чистив свою шерсть.
Антиквар задумався, наморщив чоло і врешті погодився:
— Грець з ним. Забирайте.
Щасливий покупець швидко розрахувався, взяв кота, поглянув на чашу і сказав:
— Господарю, а може продасте мені за 20 залених також і його блюдце. Я бачу він до нього дуже звик.
— Ви що з глузду з’їхали!? — вигукнув антиквар, — Це ж Тутанхамон, IV-е сторіччя до нашої ери— безцінна річ.
— А чого ж ви з неї кота годуєте? — тремтячим голосом запитав покупець.
— Шановний, ви вже третій, хто за сьогоднішній день придбав у мене кота за 250 доларів, — пояснив антиквар, дістаючи з під прилавка наступного кота».
— Тутанхамон, IV-е сторіччя до нашої ери, — одразу визначив цінність цього раритету покупець і для годиться пішов оглядати інші предмети старовини.
За деякий час, вже прощаючись, він принагідно глянув на кота, який досі продовжував пити молоко з безцінної чаші та сказав антиквару:
— Шановний, а може продасте мені кота?
— З якого це дива? — здивувався господар.
— Розумієте, я самотня людина. Й інколи хочеться, особливо довгими зимовими вечорами, щоб поряд була бодай якась жива істота, — пояснив покупець, — А цей кіт припав мені до серця. Такий красень.
— На жаль, шановний, — відмовив антиквар, — Цей кіт улюбленець усієї нашої родини. Без нього і сім’я наша не сім’я.
— А якщо я заплачу 75 доларів? — запропонував чоловік.
— Та ні, — махнув рукою господар, — Ми до нього дуже звикли.
— 100, — підняв ціну покупець.
— А що я скажу дітям? — натомість запитав антиквар, — Вони будуть ридати і довго сумувати, а їхні сльози, викликані не мною, а кимсь іншим, крають моє серце, наче гострий ніж.
— 150, — не вгавав покупець.
— До того ж моя дружина розпиляє мене на тисячу шматків, — відповів на це антиквар і додав, — Причому двічі: спочатку за те, що продав кота, а потім за те, що образив дітей.
— 250 баксів, — знову підняв ціну покупець і продовжив наполягати, — За такі гроші ви купите з десяток котів. Та ще й ощасливите мене. Адже я такий самотній і вже майже звик до цього красеня, — покупець поглянув закоханим поглядом на кота, котрий на той час вже закінчив з молоком і чистив свою шерсть.
Антиквар задумався, наморщив чоло і врешті погодився:
— Грець з ним. Забирайте.
Щасливий покупець швидко розрахувався, взяв кота, поглянув на чашу і сказав:
— Господарю, а може продасте мені за 20 залених також і його блюдце. Я бачу він до нього дуже звик.
— Ви що з глузду з’їхали!? — вигукнув антиквар, — Це ж Тутанхамон, IV-е сторіччя до нашої ери— безцінна річ.
— А чого ж ви з неї кота годуєте? — тремтячим голосом запитав покупець.
— Шановний, ви вже третій, хто за сьогоднішній день придбав у мене кота за 250 доларів, — пояснив антиквар, дістаючи з під прилавка наступного кота».
Антиквар не говорив прямо: «Купіть, прошу пана, безпородного кота за 250 баксів», що було би повним безглуздям, а створював необхідні умови, щоб покупець сам прийшов до висновку: «Куплю-но безпородного кота за 250 доларів».
А ще більше цікавих та повчальних історій, корисних схем та комплексних знань з основ реклами дивись у практичному посібнику «Реклама. Конспекти копірайтера» від Сергія Трухімовича.
Слідкуй за Всеукраїнською презентацією книги, аби потрапити на зустріч у своєму місті.
Фондуй видання книги через Спільнокошт на 155 гривень, аби отримати власний примірник практичного посібника «Реклама. Конспекти копірайтера».
А ще більше цікавих та повчальних історій, корисних схем та комплексних знань з основ реклами дивись у практичному посібнику «Реклама. Конспекти копірайтера» від Сергія Трухімовича.
Слідкуй за Всеукраїнською презентацією книги, аби потрапити на зустріч у своєму місті.
Фондуй видання книги через Спільнокошт на 155 гривень, аби отримати власний примірник практичного посібника «Реклама. Конспекти копірайтера».